29 січня в День пам’яті героїв Крут в Одесі пройшов круглий стіл, під час якого громадськості були представлені результати опитування яке проводилось серед сучасної молоді. Результат - кожен четвертий готовий повторити подвиг Героїв Крут.

Круглий стіл, присвячений 92-ій  річниці трагедії організували молодіжні громадські об’єднання міста: «Молода Просвіта», «Демократичний Альянс» та «Молодіжна рада Одеси при міському голові». В дискусії про місце та роль подвигу під Крутами в українській історії  взяли участь посадовці місцевого самоврядування, історики, активісти громадських організацій, політологи, зокрема: начальник Управління молодіжної і сімейної політики Андрій Юсов, доцент кафедри історії України ОНУ Володимир Полторак, голова ОМО Народного Руху України Надія Яшан, студентський мер міста Вадим Друмов та інші.

Учасники дискутували щодо прогалин у сучасному патріотичному вихованні молоді, ролі патріотизму як запоруки розвитку держави. Різне бачення виявилося в учасників обговорюючи питання: «Бій під Крутами. Подвиг чи безглузда помилка?».

Начальник управлянні молодіжної та сімейної політики Андрій Юсов висловив думку надати Дню пам’яті героїв Крут значення офіційного Дня Захисника Вітчизни. А. Юсов запропонував  замислитися над питанням, чому ці 300 молодих українських патріотів виступили на захист України, розуміючи як нерівність сил так і неминучість своєї поразки, наголосив на наявності проблеми патріотизму в сучасному молодіжному середовищі. І підкреслив, що поняття патріотизму наповнюється перш за все ідеями самопожертви, і що це поняття наразі спотворене речниками політичних сил, які заради завоювання голосів своїм політичним лідерам йдуть на будь-які перекручування історичних фактів.

Активіст молодіжного крила руху «Молода Просвіта» Максим Трубніков ознайомив учасників круглого столу із результатами соцопитування про обізнаність сучасної молоді з історичними подіями та історичними постатями визвольних рухів України. На питання «Хто такі Герої Крут?»  відповіли лише 40% респондентів,  65% із них про Крути чули,  але за що воювали студенти і чому їх пам'ять вшановують – не знали, а 25% опитаних виказали готовність повторити подвиг Героїв Крут, коли виникне така необхідність. Такі результати подиву не викликали, їх навіть визнали «майже втішними», враховуючи нищівні наслідки антинаціональної політики СРСР та важку силу інерції у пострадянський період.

Учасники круглого столу зійшлись на необхідності стимулювання патріотичного виховання молоді. Зокрема студентський президент України Ірина Тищенко наголосила на необхідності проведення семінарів з метою популяризації та роз’яснення історичних фактів історії, які довгий час свідомо замовчувались та не були відображені в сучасних підручниках належним чином. «Шкільна програма настільки недосконала, що всі діти знають, хто були 300 спартанців, а про гімназистів, які загинули під Крутами - тільки кожен четвертий», - зазначила Тищенко.

Пам’ятну дату Героїв Крут вшанували і одеські чиновники. О десятій ранку представники патріотичних сил та інтелегенції поклали квіти  біля меморіальної дошки громадських та політичних діячів часів Української Центральної Ради Івана Липи та Івана Луценка – задля  вшанування  пам'яті загиблих героїв студентів. Делегацію Одеських посадовців очолювала заступник міського голови Тетяна Федірко.

«Вшанування борців за незалежність України стає важливою складовою молодіжної політки в Одесі», - так  підсумував проведення заходів вшанування пам’яті героїв Крут Андрій Юсов.

Історична довідка:

29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу станції Крути (130 км на північний-схід від Києва) відбувся бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, які виступили на захист  Української Народної Республіки.

Більшість добровольців були членами молодіжного Братства українських самостійників, Юнацької школи імені гетьмана Богдана Хмельницького та Студентського куреня Українських січових стрільців - переважно студенти Київського університету, політехнічного інституту та гімназисти.

Бій тривав 5 годин. Всі студенти загинули. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та в істроичній свідомості українців, в історичній науці і культурній спадщині України  він набув особливого значення, як символ героїзму української молоді і самопожертви. Першим доказом цього стало визнання УНР в  угодах Брестського миру. Завдяки цьому 19 березня 1918 року в Києві відбувся урочистий похорон на Аскольдовій горі 28-ми полеглих у бою під Крутами юнаків.

Існує багато версій щодо трагічних подій під Крутами. У загибелі студентів звинувачували як юнацький максималізм та нерозважливість молоді, так і керівництво українських збройних сил, яке покинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога, керівництво УНР. Десятиліттями історія бою під Крутами або замовчувалась, або спотворювалася, обростал вигадками.  Лише у 2006 році на місці бою було встановлено пам'ятник, і лише у незалежній Україні Крути нарешті  стають тим символом, яким і були насправді – символом подвигу і незламності духу.